Gamescom 2017

Уже минули кінець семестру, період моїх глобальних переміщень і майже минули канікули, але я, чесно, не писала про все це не через те, що забула. Геймском і підготовка до нього – це моя поважна причина, і цей пост – це, швидше, вступ у серію, а не підбиття підсумків.

Усе почалося з того, що якогось зимового вечора мені стукнула в голову ідея організувати зустріч нашої гільдії у ВоВ. Після короткого брейншторму з рейд-лідером ми вирішили прив’язати це до Gamescom, щоб заодно і відвідати найвідомішу виставку ігор, і мати теми для обговорень між усіма до цього незнайомими людьми, і збільшити мотивацію зустрітись, та й серпень можна прив’язати під відпустки та канікули. Особисто я ніколи не відвідувала саме цю подію, і жодного разу не була в Кьольні, що також було додатковим “за” для поїздки.  В результаті, назбиралось нас восьмеро, ми зняли будиночок під Бонном, і ось в ніч на понеділок я вже повернулась, і сьогодні майже виспалась 🙂

Gamescom

Як я написала вище, для мене це перший раз. Я колись організовувала схожий захід у Відні, але він був менший і менш глобально орієнтований, з акцентом на інді-студіях центральної Європи. А тому порівнювати мені є мало з цим.

Місце проведення Gamescom видно вже з вікна потягу при під’їзді до станції

Якщо описати одним словом, Геймском – це, в першу чергу, дуже видовищно. За 4 дні заходу я не зіграла всі можливі ігри і, мабуть, навіть не помітила значну їх частину, але навіть лише візуально це дуже грандіозний захід. Великі компанії, як Blizzard i Ubisoft, вкладають дуже багато в свої території в межах виставки. Окрім цього, можна порівняти і організацію доступу до представлених ігор, планування черг і винагородження гравців, які їх вистояли.

Сцена WoW Arenas

Костюми з Assassin’s Creed

Ark

Warhammer

Middleearth

Lego

А от організація руху в межах самого приміщення мені не надто сподобалась. Постійно були якісь перекриття і зміни в напрямках до входів і до виходів, а тому запам’ятати, що, як і куди було досить непросто, оскільки на наступний день усе було вже інакше. Ніби це не надто важливо, проте в деякі моменти, коли час мав значення, дуже тріпало нерви.

Ігри

Як зауважив один мій друг, особливо нових ігор було не так багато, якщо не враховувати інді-студії. Черги коливалися в межах 10 хв і до понад 3 годин, залежно від популярності бренду гри/компанії, що її випускала, і сувенірів, які за це видавали. Підозрюю, ще одним фактором була мова інтерфейсу, тому що багато ігор були німецькою, якою багато відвідувачів не володіли. Інша причина, деякі компанії пропонували контент ігор, який просто не призначений для того, щоб у нього грати без знання гри (той ж ВоВ мав підземелля, а ФФ взагалі давали порейдити, що вважається найвищим рівнем PvE в MMORPG).

Звісно, як гільдія ВоВ, ми найбільше часу провели на території Бліззард, але особисто я пройшлася по всіх павільйонах. З ігор пройшла нове підземелля WoW, пограла Кел’Тузада в HotS, приєдналася до рейду проти Короля-Ліча в Hearthstone, зіграла в першу місію в дуже розрекламованій Destiny II, творила щось незрозуміле  в грі з незрозумілою назвою Dungeons і спробувала десь півдюжини ігор інді.

Archlich Kel’Thuzad

Про підземелля враження не особливо яскраве, бо його пропонували на досить низькій складності, гральні персонажі мали дуже специфічний розподіл показників, ну й це було німецькою. Більше зачепили графічні фішки, як-от нова анімація кастерів (а я – маг), нові моделі й нові персонажі-NPC. А от Кел’Тузад в ХотС явно мій типаж, тому я вже на нього націлилась, коли він вийде 🙂 HS рейд досить дивна штука, ідея цікава. Дестині мені не зайшла. Ніби все ок, як для шутера, але стиль чомусь дуже змахує на Старкрафт і різниці між певними типами зброї майже непомітно. З інді ігор також нічого особливо не запам’яталось.

Окрім ігор, які ми власне зіграли, було ще кілька, які була змога спостерігати. Одна з них Project Cars, де гравцям пропонувалось зіграти з трьома моніторами й у кріслі, яке симулювало рух крісла у спортивному авто: “заносило” на поворотах, трясло при зіткненнях тощо. Навіть паски безпеки були. Як я вже писала, Final Fantasу ака ФФ пропонували вбити кількох рейдових босів і за це давали футболки з іменами босів, яких гравець подолав. Черги туди були неймовірні годин на 3-4. Принаймні, ми бачили знак “звідси чекати ще близько 200 хв”. Biomutant на вигляд теж не вразив, хоча, можливо, при грі враження були б інші. Battlefront II мав дуже пафосне оформлення, з кораблями та пілотами, а в результаті давали трохи постріляти лише однією моделлю постанського літачка.  Monster Hunter від Capcom, знову ж, дуже розрекламована і пафосна гра, мала демонстрацію, де її грали професійні гравці, а тому на вигляд монстри не робили нічого, а все зводилось до вибору правильної зброї (хоча, можливо, історичний аспект там цікавіший; а, взагалі, я хочу нового старого Данте!). До Ассассін’с Крід пробитися було неможливо (хоча я була готова вистояти, доки не дізналась, що демонстрація лише на приставках, на яких я ніколи не грала). На жаль, не вдалось спробувати гру моїх друзів Lightfield, але виглядало круто.

“Літачки” Battlefront II

До ігор

Окрім ігор, було багато виступів, конкурсів, змагань і демонстративних матчів/демонстрацій геймплею. Відомі стрімери мали особливі місця у відповідних зонах, де вони записували контент одразу з Геймскому. З кількома з них і з відомими гравцями ми сфотографувались, але тут я не особлива експертка))

Досить багато часу ми провели за спостереженнями європейського чемпіонату з арен у ВоВ. По-перше, це виявилось набагато цікавіше, ніж очікуване нами змагання з підземель. По-друге, це була територія, де можна було посидіти і відпочити, а ходили ми багато. Взагалі, навіть якщо виключити мою упередженність, організація бліззів була найкраща з тих, що ми бачили. На місця перегляду проводили, як у театрах, черги були до години і вже в черзі можна було спостерігати, як грають інші гравці, а всі екрани/сцени були розміщені так, що за ними можна було спостерігати з будь-якої точки зони Бліззард. В останній день ми також подивились фінал світового командного змагання з ХС, але, на жаль, Україна зайняла друге місце, програвши Чехії.

Наші місця були зазвичай досить близько до коментаторів

А ще я навчилась “плескати” цими штуками, які роздавали всім охочим підняти шум

У зоні інді був конкурс-виставка найоригінальніших блоків ПК. Чесно, не знаю, наскільки це практично, але дизайнерська робота була проведена круто.

Нарешті, була зона з крамницями. Ми туди сходили раз, і повертатись здалось небезпечним. Але тепер у мене є кілька фішок з Бліззард, іменна футболка Геймском 2017 (з “Moontessa”), ну і безліч брелків, ігрових кодів, значків тощо, які роздавали за тестування представлених ігор. Або за наявність акаунта Discord.

“Лут” з ігор

Моя іменна футболка, з Moontessa на спині

Особливим для мене стала і можливість отримати автографи девелоперів Бліззард, зокрема, гейм-директорів ВоВ і Hearthstone, а також фотографії з ними і кілька запитань, які вдалось їм задати.

Колекція бліззівських автографів

Косплей

Нарешті, косплеєри. В цілому, їх було мало. Таких, які б вразили. було ще менше. Здавалося, 50% усіх або хтось з League of Legends, або Харлі Квінн. У перші дні ми ще дивувались, чому багато-хто був без зброї. Як виявилось у суботу, все, окрім пінопласту, конфісковували на вході та змушували здавати в гардероб. Як сказав нам один з членів команди Бліззард, навіть у їхніх офіційних маскотів позабирали зброю. Дуже багато було “піжамних” “косплеєрів”, які ходили у піжамах різних єдинорогів і покемонів, але мотиви цих людей завжди залишаться незрозумілими для мене.

Офіційний Король-Ліч, без Фростмоурну

Дуже крута мисливиця на демонів в Т19 виглядала справді, наче з гри

Переможниця офіційно конкурсу косплею Бліззард з призом – квитками на BlizzCon2017 (офіційне фото)

Ну і на завершення, моя скромна спроба в образі Jaina Proudmoore, Master Skin (HotS).

Зброю, як ви могли б здогадатись, конфіскували на вході, тому фотографія з нею лише на вулиці.

В цілому, я щаслива, що мені таки вдалось його презентувати, тому що мені завжди хотілось спробувати, але, загалом, це був досить сумний досвід для костюму. Спершу в мене забрали посох під приводом, що кристал надто твердий (хоча навіть якби я спробувала ним когось ударити, кристал зламався б від одного дотику), що було дуже прикро, бо в нього було вкладено найбільше зусиль. Кристал і сфери на плечах також електрифіковані, але цього не видно на денному світлі. Щодо сфер, то в перші 10 хвилин після того, як я одягнула армор, в мене влетів якийсь чувак з рюкзаком і пошкодив плечову деталь, після чого світло всередині вже не працювало, і нам довелось йти одразу на станцію ремонту. Як доказ, залишились лише дві досить розмиті фотографії, де сфери ще з підсвіткою.

Селфі до контакту з рюкзаком

Ну і як ви, можливо, здогадались, підготовка цього костюму було тим, що тримало мене в інтенсивній зайнятості протягом останніх півтора місяці. Я спробую надолужити і написати принаймні про концерт Depeche Mode, який мені пощастило відвідати ще в липні, але на прохання кількох друзів наступні записи будуть про процес створення костюму. Але про це вже в інших постах 🙂

І на завершення

Звичайно, мені сподобалось. Окрім усього вище описаного, мені ще сподобалось це відчуття, коли ти поміж людей, з якими у тебе щось спільне, що часто викликає упередженні реакції. Грати в ігри, ходити з кольоровим волоссям, ходити в костюмах видуманих персонажів просто тому, що вони тобі подобаються – це дуже круте відчуття, що на Геймскомі це нормально і що нас таких багато, і люди зупиняють тебе для фотографії тому, що вони такі, як ти, і це нормально. Так що особисто в мене вже плани відвідати цю подію у 2018ому і роздуми, який косплей робити наступним 😉